Історія світу
2025
Січень
Перший запуск серверу відбувся 2 січня, тоді ж запровадили базові 'зручності' як-то кордон Зони-анархії, зародки обох спавнів та систему ієрархії прав. Недаремно - вже на наступний день поява серверу на статистиках викликала періодичну появу школоти, причому в максимально хардкорному режимі - 10-12 років. Причини цього лишаються загадкою (так як опис і сайт серверу навмисно зроблені аскетичними, без кольорових заманух та обіцянок золотих гір), але факт є фактом. Зате список забанених не пустує). З позитивного боку, того ж дня приєдналися перші повноцінні учасники спільноти - Кава та Міріам, що почали подорожувати світом та обносити нові палати випробувань, відповідно. Наступного дня відбулася перша ржачна ситуація - на сервер залетів довбодзьоб, котрий почав... рекламувати свій хостинг. Після культурного пояснення, що його пропозиція... троооошки гівно, і єдиний спосіб отримати 'контракт' - платити нам навзаєм (бо тільки це могло перевершити безкоштовний хост), тип засумував і зник. До того ж потім виявилось, що навіть 'залізо' в нього гірше було, ніж у нашого хостера. Почали братись до уваги перші відгуки гравців - додались плагіни й датапаки на багаторазові сховища, окислення міді зіллями, рейки та купу власних крафтів. Залетів школотрон, який прожив довше братів по нещастю - пару тижнів, за які встиг запам'ятатись двома коробками, дичкою в чаті, забуванням свого паролю та подальшою грою з твінка, і нарешті - запитанням, 'чи можу я познімати щось на ютуб?'. Адміністрація рішуче не оцінила, подальша доля типчика в принципі зрозуміла.
Після ще кількох малолітніх ноунеймів, залетів ноунейм не-настільки малолітній (а саме, Imperial_Dragon), але на жаль, його характер за останні два роки абсолютно не змінився - як був борзим бидлом, таким і лишився. Не протримався і тижня, отримавши бан за матюки та перегляд руснявих стрімерів в діскорді. 9 січня до вільного світу приєднався Sebusori та погнав подорожувати в якусь дупу світу, чим додасть трохи проблем в ході майбутнього інциденту, але обійшлось. Зате, завдяки йому було виявлено баг в генерації (несумісність датапаків, через яку біоми генерувались криво або взагалі були замінені суцільним океаном з левітуючими над ним структурами). 10 числа сталась чергова всратоподія - на сервер залетіло ДЕСЯТЬ (!) шкіланів віком 13-17 років, через що навіть трошки просів тпс. Кілька з них навіть виявились з першого погляду достатньо адекватними, аби потрапити на співбесіду та отримати шанси на вихід з Зони, щоправда, недовго тішились - більш тупа частина банди почала ставити таблички з матами та звели кілька свастонів з дубових дошок на даху своїх коробок. Після бану матюкливих, решта мовчки повтікали та більше не з'являлись. В будь-якому разі, втратили небагато. 12 числа приєднався lost_d1no, але через заклопотаний реал з'являвся вкрай рідко, а 13 - TheAnderson, котрому пощастило більше, тож періодично існує. Після кількох днів обговорень різного рівня дичковості в серверному чаті, соцадміном був оголошений перший конкурс - і це був, Імператоре вбережи, конкурс фанфіків... про адміністрацію. Результати очікуються десь в середині лютого. А тим часом, потроху розбудовувався спавн вільного світу - з'явились пошта, бібліотека, банк та музей історії, в якому вже існує перші дві експозиції, котрі розповідають, як обоє адмінів до життя такого (і серверу цього) дійшли. Додалось кілька датапаків на покращені структури, а потім і плагін на з'єднані вагонетки (від якого спочатку трохи пригоріло, бо рухома вагонетка дезінтегрувала усе живе, що під неї потрапить, тим самим реалістично косплеячи наслідки збиття поїздом в реалі, потім поправили).
21 січня сталась катастрофа - при спробі виправити виявлені Себом проблеми генерації, 'винний' в усьому датапак вирішив піднасрати конкретно, і після свого видалення, знищив світ нахрін (той перестав запускатись). Додало сивих волосин техадміну і розуміння того, що бекапу не існувало). Але обійшлось - після кількох годин молитв Омнісії та скачування-завантаження-правок в синглі багатостраждального світу, запустити його вдалося. Не без жертв - алгоритм генерації скинувся, і світ назавжди розділився на 'до' та 'після' зрізаними під лінійку вертикальними лініями 'кордонних' чанків. Зате виправились до цього криві біоми Терраліту (зокрема, гейзери та вулкани), і загалом генерація стала кращою. Ну а шрами реальності у вигляді прямих стінок Ексемплар за наступний тиждень згладив ворлдедітом, в той час як решта гравців вигадували цьому лорні пояснення. Це мало згодом ще один наслідок - забувши відв'язати згладження на 50 блоків від своєї запальнички, нічого не підозрюючий техадмін вирішив заглянути в гості до Міріам та Кави (вони вже існували разом, будуючи перше на сервері місто Вельморн). Заглянув так заглянув - половину входу, селюків та бджіл 'згладило' нахрін, благо магія відкоту не підвела, селюки вижили, а єдину бджолу, яка змогла втекти, було спіймано та повернуто в рабство.
Згодом додався косметичний датапак на різноманітніших мобів (шляхом наявності в них голів, які вряди-годи ще й випадали, даючи чудову можливість для декору) та нарешті було затовчено адекватну можливість розпоряджатись невидимим світлом - попри наявність його крафту ще з перших днів, з прибиранням поставлених блоків були проблеми, які нарешті вирішились шляхом нового датапаку, який до того ж дозволяв прибирати ці блоки, не знищуючи їх. В той же час, почали з'являтися зародки пекельного метро, а спавн поповнився гігадеревами з чорнокаменю та аметистів авторства Літанії.
27 числа одміну прийшла в голову ідея замінити Енд на менш ванільний варіант шляхом встановлення надпотужного датапаку Stellarity (для якого Ексем ще хтозна-коли навіть писав офіційний український переклад). Не отримавши заперечень з боку гравців, ідею було реалізовано, і датапак став без жодних помилок, назавжди змінивши колись-найнудніший вимір гри до невпізнаваності (а бонусом, ще й енд-фортеці у звичайному світі). Мінус був лише один - якимось дивом, це вивернуло мізки котромусь з менш відомих плагінів, і той почав вибивати гравців нафіг з серверу при спробі вдарити будь-якого моба. Винуватця знайшли та знищили, однак нерви попсував.
В кінці місяця, виникла ідея спробувати оновитись на 1.21.4 через вбиту нахрін тупими моджангами систему тегів та НБТ (що унеможливлювало складні речі на комблоках та ускладнювало накладання моделей), але нова версія не подружилась з тим же таки Стелларіті, і не завелась. Але світу це не нашкодило, навіть бекап не знадобився і нафіга питається я його пів дня викачував...
Останній день січня скінчився на хорошій ноті - на сервер постукала Tygrolov, та після співбесіди була прийнята у вільний світ.
Далі буде...